З А К О Н У К Р А Ї Н И Про Національний архівний фонд та архівні установи

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про Національний архівний фонд та архівні установи

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 15, ст.86 )

( Вводиться в дію Постановою ВР
N 3815-XII від 24.12.93, ВВР, 1994, N 15, ст.87 )


( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11
N від 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62 )

( В редакції Закону
N 2888-III від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 11, ст.81 )


Цей Закон регулює відносини, пов'язані із формуванням,
обліком, зберіганням і використанням Національного архівного
фонду, та інші основні питання архівної справи.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:

архівний документ - документ незалежно від його виду, виду
матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми
власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був
створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на
значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для
власника також як об'єкт рухомого майна;

документ Національного архівного фонду - архівний документ,
культурна цінність якого визнана відповідною експертизою і який
зареєстрований як складова Національного архівного фонду;

Національний архівний фонд - сукупність архівних документів,
що відображають історію духовного і матеріального життя
Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є
надбанням української нації;

унікальний документ - документ Національного архівного фонду,
що становить виняткову культурну цінність, має важливе значення
для формування національної самосвідомості Українського народу і
визначає його вклад у всесвітню культурну спадщину;

архівна справа - галузь життєдіяльності суспільства, що
охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні
та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов'язані із
нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та
використанням відомостей, що в них містяться;

діловодство - сукупність процесів, що забезпечують
документування управлінської інформації і організацію роботи із
службовими документами;

архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний
відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що
забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання
відомостей, що в них містяться, та формування Національного
архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та
інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства;

державна архівна установа - архівна установа, що здійснює
свою діяльність за рахунок коштів Державного бюджету України;

приватне архівне зібрання - зібрання архівних документів, що
є власністю однієї або кількох осіб;